Об’єкт J1912-4410, який вчені знайшли на відстані 773 світлових років від нас, належить до однієї з найрідкісніших категорій у Чумацькому Шляху – білих карликових пульсарів. Цей тип зірок зустрічається настільки рідко, що у всій галактиці відомий лише один екземпляр. Його відкриття підтверджує, що ці зорі існують у власному класі, і дає науковцям новий інструмент для інтерпретації не лише еволюції зірок, але й дивних сигналів, виявлених по всьому Чумацькому Шляху, які не піддаються звичайному поясненню.
Відкриття, схоже, підтверджує, що магнітне поле білого карлика генерується зсередини, подібно до того, як ядро Землі створює магнітне поле, але набагато потужніше. “Походження магнітних полів є великим відкритим питанням у багатьох галузях астрономії, і це особливо стосується білих карликових зірок, – говорять вчені. – Магнітні поля білих карликів можуть бути більш ніж у мільйон разів сильнішими за магнітне поле Сонця, і модель динамо допомагає пояснити, чому. Відкриття J1912-4410 стало важливим кроком вперед у цій галузі”.
Традиційно пульсари відносять до нейтронних зірок, у яких закінчилося водневе паливо для термоядерного синтезу в ядрі. Зірка викидає свій зовнішній матеріал, а ядро, більше не підтримуване зовнішнім тиском термоядерного синтезу, стискається під дією гравітації в надщільний об’єкт. У випадку пульсара нейтронна зоря обертається швидко, а пучки електромагнітного випромінювання, породжені швидким обертанням і потужним магнітним полем, вивергаються з магнітних полюсів. Коли зоря обертається, ці промені проносяться повз наше поле зору, змушуючи зорю пульсувати.
Вчені думали, що білі карлики не перетворюються на пульсари, але у 2016 році знайшли зорю AR Скорпіона, яку назвали першим білим карликовим пульсаром. AR Скорпіона дещо відрізняється від традиційних пульсарів – це білий карлик у подвійній системі з червоним карликом. Коли він обертається, його промені проносяться повз червоний карлик, змушуючи його світитися на різних довжинах хвиль на регулярних 1,97-хвилинних інтервалах часу.
Звісно, на прикладі однієї зірки робити щось стверджувати складно, тому вчені шукали далі. Вони проаналізували дані спостережень, шукаючи зорі з характеристиками, схожими на AR Скорпіона. “Після спостережень за кількома десятками кандидатів ми знайшли одного, який показав дуже схожі світлові варіації до AR Скорпіона. Наша кампанія за допомогою інших телескопів показала, що кожні п’ять хвилин або близько того ця система посилала радіо- і рентгенівський сигнал у нашому напрямку”, – говорять науковці.
Нещодавно відкритий J1912-4410 також відповідає кільком іншим характеристикам моделі. Білі карликові пульсари повинні бути відносно холодними, що свідчить про те, що всередині них відбувається кристалізація, і досить близькими до свого бінарного компаньйона, щоб у минулому міг відбуватися масообмін.
Цікаво, що приблизно тоді ж інша команда вчених також знайшла J1912-4410 в даних рентгенівської космічної обсерваторії eROSITA і також дійшла висновку, що цей об’єкт є білим карликовим пульсаром, подібним до AR Скорпіона, що переконливо свідчить про те, що таких об’єктів існує більше.
Це може допомогти астрономам вирішити поточні загадки. Наприклад, щось поблизу галактичного центру випромінює радіохвилі з регулярністю 18,18 хвилини. Це може бути білий карликовий пульсар, можливо, без бінарного компаньйона, оскільки він не відповідає всім критеріям AR Scorpii та J1912-4410. Але це відкриття дає новий інструмент для розуміння дивних речей, які вчені виявляють у Чумацькому Шляху.
